Куди ведуть пагубні звички…

Другокурсники- майбутні залізничники Запорізького металургійного коледжу ЗНУ подивилися документальний фільм про права людини з колекції мережі Docudays UA.

І це вже третій показ документальної стрічки «Точка відліку» кіноклубом Docudays UA  «Долоні» за два тижні.

Але на цей раз ми змінили тему обговорення. Якщо перші два були за темою «Право людини на життя», то зараз – про пагубні звички, які можуть привести людину до злочину і позбавлення свободи.

“Сьогодні я запросила на зустріч Богдана й Ігоря – волонтерів Запорізької Філії Міжнародної Антинаркотичної Асоціації (ЗФ МАА), з якою ми останнім часом тісно співпрацюємо. Ці молоді хлопці не з чуток знають, що таке наркотики та ігроманія. Зовсім недавно юнаки були залежними від них. Але пройшовши піврічний курс реабілітації за своїм власним бажанням, вже самі допомагають іншим залежним позбутися страшної хвороби в центрі реабілітації ЗФ МАА» – поділилась з керівництвом коледжу модераторка Лариса Головко.

Після знайомства зі студентами хлопці розповіли про себе:

  • «Колись я вживав наркотики і часто бував у цьому районі, недалеко від вашого коледжу, шукав там закладки. Зараз  будівельний паркан закриває цю балку біля р. Дніпро. Я дійшов до самого дна, набрав кредитів на півмільона на своїх близьких, від мене відмовилися всі мої родичі. Одного дня я зрозумів: якщо не зупинюся саме зараз – то загину, далі – прірва, сам я не впораюся, і тоді звернувся за допомогою в ЗФ МАА,» – зізнався Богдан.
  • «Я дуже любив комп’ютерні ігри, брав участь у міжнародних командних змаганнях геймерів. Спочатку все було добре. Але азартні ігри на гроші до добра не доводять. Завдяки залежності від  ігроманії, теж потрапив у величезні кредитні борги. Мене неодноразово затримували в поліції. Я переховувався і опинився майже на краю прірви. Я теж сам  вирішив пройти курс реабілітації в центрі. Зараз піклуюся про хворих, які тільки потрапляють у центр, вчу їх заново ходити, розмовляти. На це важко дивитись. Ви не розумієте до чого можуть довести людей пагубні звички!» –  поділився своєю історією Ігор.

Модераторка Лариса Головко після перегляду подякувала молоді за уважний перегляд фільму і запросила до дискусії:

  • Я вважаю, що точка відліку у Аннети була, коли її чоловік почав над нею знущатися. Може саме тому вона звернулася до певних речовин, щоб  забутися на якийсь час. Але на це потрібні були кошти.  Де ж було їх брати, коли вона навчалась на хімічному? Ось вона і почала займатись проституцією, –  висловив своє припущення Сашко.
  • Ця точка настала у той час, коли вона вбила свою бабусю, яку любила більше за всіх на світі. Вона не розуміла, що коїла. Бо була або в стані афекту, або наркотичного сп’яніння. Їй треба було затулити бабусі рота, щоб вона мовчала. Дівчина не розуміла, що коїть,- висловив свою точку зору Дмитро.
  • А для мене ця точка настала, коли в її житті з’явилась Гелена. З одного боку – вона хвора бабуся, яка фізично залежить від Аннети. А з іншого – духовно вона мала стільки влади, що допомогла Аннеті змінитися і подивитися на себе інакше, знову почати поважати себе – розмірковував над питанням назви стрічки Олег.
  • Точка відліку – це та мить, коли Аннета зателефонувала своїй рідній матусі, повідомити, що скоро буде на свободі. Ми не знаємо що буде далі з  героїнею. Можемо тільки здогадуватися. Як її зустрінуть вдома? Як до неї поставляться близькі? Чи зможуть вони її пробачити? – продовжував аналізувати тему  Ілля.

Під час обговорення теми, волонтери з ЗФ МАА відповідали на чисельні  запитання студентів ЗМК ЗНУ: «Хлопці, краще вчитися  на наших помилках,  не треба вам робити свої!»

Наприкінці заходу модераторка Лариса Головко подякувала молоді за активне обговорення  і сказала: «Цінуйте свою свободу і свободу інших. Ніхто не має права забирати у вас життя, так само, як і ви не маєте права позбавляти життя будь-кого. І точка відліку – це кожна мить, коли ми робимо вибір. Завжди пам`ятайте про те, що одна мить може змінити життя на «до» та «після».

Після заходу, коли студенти розійшлися, до модераторки і волонтерів підійшли педагоги ЗМК ЗНУ, подякували за захід і ставили багато питань щодо профілактики поганих звичок і подальшої співпраці з ЗФ МАА.

Захід відбувся в рамках проєкту «Гавань надії»: соціальному готелю для бездомних у Запоріжжі -бути!», який реалізує кіноклуб Docudays UA «Долоні» завдяки підтримці мережі кіноклубів з прав людини Docudays UA в рамках адвокаційної кампанії «Кампанія з підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування – на підтримку реформи децентралізації.»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *