Підводне дослідження пониззя Дніпра

Запорізькі археологи представили проект, присвячений затонулим на Херсонщині турецьким кораблям.

На початку червня минулого року команда гідроархеологів із Запоріжжя, яка складалась зі співробітників Національного заповідника «Хортиця», вирушила досліджувати знайдений херсонськими дайверами у 1997 році затонулий турецький корабель XVII ст. Під час експедиції команда знайшла ще один корабель, який знаходився майже за 70 метрів від першого.

«Перший корабель великий — 38 метрів, інший трішки менший — 22 метри. Перший — це байдак (баржа, якщо порівнювати із сучасними кораблями), другий, скоріше за все, корабель охорони. У нас є теорія за 1690 рік, що ці турецькі кораблі були затоплені запорожцями. Перша згадка про подібні сутички була ще в 1490 році на Херсонщині, коли біля литовської фортеці Тягинь запорожці потопили турецьку галеру. Турки поскаржилися на це литовцям, а ті задокументували це. Тоді Чорне море було суто турецьким і їхні човни заходили дуже глибоко на територію України. Ми підняли із кораблів фрагменти кераміки, велику кількість цвяхів та скоб і козацьку люльку із білої глини», — розповів гідроархеолог, співробітник заповідника «Хортиця» В’ячеслав ЗАЙЦЕВ.

Зараз дослідники збираються у нову експедицію, до якої хочуть залучити студентів із різних університетів, щоб дослідити ці човни та дізнатися вірогідну причину їх затоплення. Проект має назву «Борисфен».

«Проект стартує із весни цього року, робота почнеться влітку і закінчиться восени. У ньому будуть брати участь студенти із Запоріжжя, Херсона, Києва, Одеси та Львова. Це буде всеукраїнський проект з підводного дослідження пониззя Дніпра у херсонських плавнях. Хоча ціль проекту — не тільки дослідження, але і педагогіка. Ми хочемо почати навчати студентів-археологів для того, щоб ця галузь розвивалась у нас в країні. Наприклад, у Європі це традиційна практика і подібні дослідження передбачають участь студентів, щоб передавати новому поколінню навички. На жаль, зараз ця тема у нас не розвинена. Наш проект важливий, бо впливає на розвиток історичної науки та дослідження морської історії України. Зараз, чомусь, наша країна не дуже сприймається як морська держава, але ця її історія починається на сто років раніше, ніж у Росії, яка вважає себе «володаркою морів, — розповідає «Дню» завідувач відділу охорони пам’яток національного заповідника «Хортиця»,член експедиції Дмитро КОБАЛІЯ— Щоб розвивати цю історію, її потрібно досліджувати, а поки ми цього не робимо, ці археологічні пам’ятки грабують. Ми хочемо зробити гарне дослідження, тим паче там чудові умови для цього: зручна місцевість, мала глибина, немає сильної течії, доволі прозора вода».

Експедиція триватиме місяць, після цього буде підготовлена спільна наукова праця. У процесі дослідження команда планує зняти документальний фільм і залучити для цього студентів журфаку львівського католицького університету. Після закінчення «Борисфену» буде проведений курс лекцій у містах-учасниках і у селах. Усі артефакти, які будуть знайдені та підняті, передадуть у Херсонський краєзнавчий музей. Учені будуть забирати тільки ті предмети, які не пошкодяться при вилученні з води.

До експедиції також будуть залучені військові — морські спецпризначенці, які наглядатимуть за студентами та їхньою безпекою на глибині.

Євгеній ТЕРЕЩЕНКО, Запоріжжя. Фото надані учасниками експедиції
Газета: День №28-29, (2019)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *