Брюс Кемерон “Життя і мета собаки”.
Він народився в норі на березі струмка. В нього були два брати і сестра.
Потім люди спіймали їх і привезли до двору, де було багато інших собак. Ці добрі люди назвали його Тобі.
В цьому його короткому житті траплялися, як добрі, так і лихі люди. Лихі люди зробили йому укол, від якого він заснув.
А прокинувся малим цуценям золотистого ретривера, пам‘ятаючи минуле життя.
Доля привела його до 8-річного Ітана. Це була взаємна любов з першого погляду, цей нескінченний потік любові переливався між ними все життя.
Тепер його звали Бейлі. Звичайно, в його житті траплялися якісь проблеми і непорозуміння, та вони губилися в океані любові, відданості, щастя і пригод. Любити хлопчика, захищати його і берегти, стало сенсом життя Бейлі. Так було аж до останнього подиху собаки.
…Він знову прокинувся малим цуценям німецької вівчарки в іншому місці, серед інших людей. В цьому житті він знову рятував людей. Став справжнім героєм, про якого писали газети. І дуже сумував за Ітаном.
Наприкінці свого життя, пес думав про те, що це його останнє народження, адже він багато чого навчився, завжди віддано служив людям і був хорошою собакою. І, взагалі, що такого могло статися, щоб виправдало його нове народження?
Він вже не хотів починати все спочатку, і жодна людина, окрім Ітана, його не цікавила.
І все ж таки він знову народився! І зустрів свого Ітана! Хоча…
Неймовірно цікава, зворушлива, позитивна історія, рекомендую! (Світлана Чучко)