Запорізька обласна бібліотека для юнацтва
Комунальний заклад Запорізької обласної ради
Різдво Народився бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий. Ніч у сніговій завії крутиться довкола стріх. У долоні у Марії місяць — золотий горіх. Фото: Катерина Ейхман
Дороги Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, тільки безвість вітає вітрами. Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень цвіркуни в конюшині пахучій. Залізиста вода із криниці Read More …
Літо довге. Послухай, ми будемо жити вічно. Абрикосів буде дедалі більше, і дика м’ята проростатиме крізь асфальт за містом, і чайки звичними колами над лиманом щовечора будуть злітати. Літо безкінечне. Поглянь лише на яблука і на груші, не було стільки груш, кажуть, з Другої світової. Море уночі приносить скельця, рожеві мушлі, ніби залишає привіти і Read More …
Стільки дощу не вмістить жодна весна. Добре було б пам’ятати всі імена. Добре було б вчасно піти й не шкодувати, йдучи. Добре було б уміти. Я не вмію. Навчи. Але поки що ночі розмоклі, як сірники. І обпікає дотик до твоєї руки. Обпікає вуличне листя і нічні вогні. Поясни, як ти дихаєш на такій глибині. Read More …
З циклу “Нотатки фенолога” Травень є травень. І ми неповторно живі, Й наші сади мов ліси з непролазною тінню. Скільки тепла подаровано цьому камінню, Світла – цим вікнам, підземного тління – траві? Скільки увімкнуто в нас кольорових вогнів? Травня несем на собі неспокійну відзнаку: Тут, між великістю каменя й малістю злаку, Чи не обернеться милість Read More …