Туве Маріка Янссон
09.08.1914 – 27.06.2001
Туве Маріка Янссон народилася у творчій родині: мати майбутньої письменниці, Сигне Хаммарштен, шведка за національністю, сама була відомою художницею і книжковим ілюстратором, а батько – Віктор Янссон, з яким Сигне познайомилася, коли переїхала зі Швеції до Фінляндії, був знаменитим скульптором.
Всі троє дітей, що народилися в цьому шлюбі, зв’язали своє життя з творчістю: середній брат став фотографом, а молодший – художником.
Хоча відносини з батьком у Туве були завжди кілька напруженими, саме батько став першим критиком і порадником Туве в творчих питаннях. У будинку батьків майбутньої письменниці бували відомі люди та представники творчої еліти, скульптори і художники. Майбутня письменниця росла в оточенні творів мистецтв.
У дитинстві Туве проводила літні місяці у бабусі в Швеції, під Стокгольмом. Мало не з десяти років вона малювала ілюстрації для популярного дитячого журналу, головним редактором якого була знайома батьків. П’ятнадцятирічна Туве пішла навчатися до шведського Коледжу Мистецтв, а по його закінченні пройшла стажування в різних художніх школах Європи. Повернувшись додому, вона продовжила ілюструвати книги, почала малювати карикатури на замовлення різних видань і пробувати себе в інтер’єрному розпису стін.
Обкладинка до оповідання Т. Янссон “Маленькі тролі і велика повінь”
Але справжню популярність Туве Янссон принесла серія написаних нею книжок і розповідей про мумі-тролів та інших казкових істот, які живуть в Мумі-долині. Ці книги виходили і розкуповувалися мільйонними тиражами. Всього про мумі-тролів Янссон написала 8 повістей («Маленькі тролі і велика повінь», «Мумі-троль і комета», «Капелюх чарівника», «Небезпечне літо», «Мемуари Мумі-тата», «Чарівна зима», «Папа і море», «Наприкінці листопада»), один збірник оповідань «Дитя-невидимка», 4 книжки в картинках («Небезпечна подорож», «А що потім», «Хто втішить крихітку», «Шахрай в будинку Мумі-тролів»). Янссон 
особисто адаптувала свої книги для театру. За мотивами «Небезпечного літа» вона спочатку написала п’єсу «Мумі-тролі за лаштунками», а потім лібрето до мюзиклу «Мумі-опера». Класичні ілюстрації до цих книг намалювала сама Туве Янссон.
Коли Associated Press запропонувало Янссон випустити мумі-комікс, Туве сама стала малювати, але незабаром їй це набридло, і художником проекту став молодший брат Туве, Ларс Янссон, який продовжував вигадувати і створювати мумі-комікси 20 років без перерви. 
Крім дитячих коміксів, в серії вийшли і комікси для дорослих, наприклад, історія про те, як мумі-тато ненавмисно зібрав машину часу, і компанія мумі-тролів опинилася на Дикому Заході.
Перший комікс з’явився в 1954 році на сторінках одного лондонського видання. Скоро комікси Янссон про мумі-тролів друкувалися вже в п’ятдесяти восьми виданнях в сімнадцяти країнах.
За мотивами творів про мумі-тролів було знято безліч мультфільмів в різних країнах.
Серед літературної спадщини Янссон є також ряд книг, які не мають відношення до мумі-серії. У повісті «Дочка скульптора» письменниця у своїй неповторній манері розповідає про дитячі роки.
У романі «Місто сонця» Янссон описує тихе містечко, де живуть 
пенсіонери. Це спокійне містечко з масою комфортабельних пансіонатів, які чекають клієнтів. Час там ніби завмер, але життя мешканців містечка при цьому наповнене гарячих суперечок, подій і пригод. Туве Янссон стала також автором близько десятка збірок оповідань – «Подорож без нічого», «Іграшковий будинок» та інші.
Популярність мумі-серії дозволила Янссон навіть викупити острів посеред Фінської затоки, де вона ховалася від настирливих фанатів і журналістів.
При тому, що саме книги і прославили Туве Янссон, вона сама вважала себе художницею і шукала самореалізації в цій області.
«Синій гіацинт», 1945
Туве Янссон малювала все життя. В її живописних роботах простежується захоплення художниці старими фламандськими майстрами і геніями XIX – початку ХХ століття. Дивлячись на її портрети і натюрморти, згадується Ван Гог, Матісс, Гоген, Дега, Модільяні.
У 1930-і роки Янссон працювала над сюрреалістичними картинами. У 1950-ті роки захопилася мистецтвом модернізму, а в 1960-1970-і роки з’явилися абстрактні роботи.
Туве Янссон часто зверталася до жанру автопортрета.
Автопортрет, 1942
Її картини залишилися маловідомими, а виконані нею настінні розписи можна побачити в будинках мерії в містах Гельсінкі, Хамина і в деяких інших місцях.
Туве Янссон також ілюструвала книги Толкіна і Льюїса Керролла.
Уже в 1960-і роки Туве Янссон стала мільйонером. Величезні доходи від продажу суміжних прав (театральні постановки, сувенірна продукція з мумі-тролями) швидко зробили Янссон однією з найбагатших жінок в Фінляндії. Однак вона продовжувала до самої смерті вести скромний спосіб життя: користувалася громадським транспортом, сама ходила за покупками до магазину поруч зі своїм будинком і особисто відповідала на більшу частину листів від своїх читачів.
Книги Туве Янссон привертають увагу не тільки дітей, а й дорослих читачів, і навіть вчених. По творчості Янссон було захищено безліч дисертацій, її казки піддавалися семіотичному і психоаналітичному аналізу. В її книгах знаходять відгомони дзен-буддизму і християнства, відсилання до філософії Канта.
У Фінляндії персонажі Янссон (сімейство мумі-тролів, Снусмумрик, Снифф, Малятко Мю та ін.) дуже популярні. Користується попитом різноманітна сувенірна продукція з цієї тематики. Персонажі Янссон стали невід’ємною частиною сучасної масової культури. Доходи від реалізації продукції, що використовує образи мумі-тролів, в 2008 році склали таку ж частину державного бюджету Фінляндії, що і податкові відрахування корпорації Nokia.
Святкування 80-го дня народження Янссон в 1994 році перетворилося в державний захід, за масштабом і пафосу порівнянний з Днем незалежності. День народження обожнюваного автора країна відзначала феєрверками і святковими ходами. Янссон вшановували як національного героя.
Туве Янссон померла влітку 2001 року через інсульт. У день похорону письменниці в країні оголосили загальнонаціональну жалобу.
Співчуття рідним письменниці висловив президент Фінляндії, який у своїй промові назвав творчість Янссон найбільшим внеском країни в «культурну скарбничку» людства після епосу «Калевала» і Сібеліуса.
Т. Янссон «Діви мудрі й нерозумні», розпис в церкві в Теуво, 1954
Список літератури:
Янссон, Т. Комета прилетает: повести / Туве Янссон. – СПб.: Азбука-классика, 2008. – 208 с. – (Жили-были муми-тролли).
Янссон, Т. Країна мумі-тролів: в 3-х книгах / Туве Янссон. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2001.
Янссон, Т. Літня книжка: повість / Туве Янссон. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 160 с.
Янссон, Т. Мемуары папы Муми-тролля: повесть-сказка / Туве Янссон. – СПб.: Азбука-классика, 2008. – 224 с. – (Жили-были муми-тролли).
Янссон, Т. Опасное лето: повесть-сказка, рассказы / Туве Янссон. – СПб.: Азбука-классика, 2008. – 255 с. – (Жили-были муми-тролли).
Янссон, Т. Честный обман: повести и рассказы / Туве Янссон. – М.: Радуга, 1987. – 374 с.: ил.
Янссон, Т. Шляпа волшебника: повесть / Туве Янссон. – СПб.: Азбука-классика, 2008. – 223 с. – (Жили-были муми-тролли).