Вечір зимового романсу 2021
16 лютого у Запорізькій обласній бібліотеці для юнацтва відбувся традиційний вечір зимового романсу. Розпочався він з перегляду ретроколажу, який нагадав про всі минулі вечори, починаючи з 2014 року.
Цього разу ми надали сцену переважно молодим виконавцям: студентам ЗФМК ім. П. Майбороди, учням ЗДМШ № 3, учасникам гуртка пісенної поезії і туризму «Обрій».
Приємно було бачити добрих знайомих, з якими святкуємо цей вечір вже кілька років: керівницю гуртка «Обрій», авторку-виконавицю Ганну Киящук, запорізьку книговидавницю Ольгу Меркулову, їх виступи завжди зворушують, зачіпаючі серце і душу.
Запорізька співачка, волонтерка і громадська діячка ірина Соболєва брала участь у заході вперше. Ми почули прекрасні українські романси у чудовому виконанні.
Як завжди, вражають і захоплюють виступи студентів і викладачів музичного коледжу!
Українські народні пісні «Нащо мене зачіпаєш?» і «Ой Джигуне, Джигуне» послухали у виконанні студентки 1 курсу Софії Степченко. А романс А. Кос-Анатольслького виконала студентка 4 курсу Юлія Плакса.
Неперевершений дует викладачки Пашкової Т.С. і студента Микити Наумова досконало передав усю красу класичного романсу.
Справжнім музичним дарунком для глядачів стали українські пісні, які співала чарівна Анастасія Литвин, викладачка ЗДМШ № 3.
А романс «Останні квіти» (М.Жербіна) у виконанні професійної вокалістки та викладача музичного коледжу Тетяни Пашкової заворожив навіть колег з великим музичним стажем.
Класичний, професійний романс змінювався побутовим, аматорським. І це тільки додавало таїнства вечору при свічах.
Найголовніше в романсі – це поеднання музики і поезії. «Саме на наших зимових вечорах відбуваеться симбіоз, коли професійні музиканти можуть поділитись досвідом з бардами, виконавцями міських романсів, і ,навпаки, аматори додають глибину і більш тонке розуміння твору у виконання майстрам класичного романсу», вважає організаторка заходу Лариса Головко.
А Світлана Чучко, ведуча вечіру романсу продовжує: «Це не тільки пісні, це ще й цікаві історії про романс, його творців, і особлива атмосфера спорідненості, яка ще довго не дає розходитися після того, як прозвучить останній акорд».