Неймовірна книга, страшна у своїй правді!
… Україна, 1933. Лесь щиро вірив у те, що писав у газеті про колективізацію та досягнення радянської влади, доки не побачив на власні очі, хто такі ці “куркулі”, яких він викривав у своїх статтях, як виконуються плани держзаготівель, який голодний жах панує в українському селі!
Самотні старенькі так і помирали на самоті, чоловіки намагалися до останнього утримувати сім‘ю, роздобути бодай якусь їжу. А хто безсило опускав руки, божеволів, чинив самогубство, попередньо вбивши своїх дітей, тільки б не бачити, як вони тануть на очах і благають про маленький шматочок хліба.
Лесь Терновий – один з тих, хто вижив, пройшовши пекло Голодомору, і має розповісти про те своєму правнукові Сашку.